БЕЦМАН, НА,
Бецман, на, м. Неповоротливый человѣкъ, увалень, дубина, балбесъ. Який бецман, а нічого не вгоден робить. Аф.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 54.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БЕЦМАНКА, КИ, →← БЕХАТИСЯ, ХАЮСЯ, ЄШСЯ,